|
Чи потрібно вводити в Україні комендантську годину для дітей, які з'являються на вулиці у вечірній час? Над цим питанням дебатували учасники круглого столу "Комендантська година для дітей: "за" і "проти", що відбувся 9 вересня в УКРІНФОРМі з ініціативи Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна". У засіданні прес-клубу взяли участь: радник міністра внутрішніх справ, президент Міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерина Левченко, начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Тетяна Бухтіарова, заступник директора Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Оксана Филипишина, довгостроковий експерт спільного Проекту Європейського Союзу та Ради Європи із зміцнення та захисту прав жінок і дітей в Україні Моніка Платек, представник міжнародної організації ЕКПАТ в країнах СНД Ольга Швед і київська школярка Ольга Дунебабіна.
Як зазначила Катерина Левченко, ідея введення комендантської години для дітей викликала в нашій державі бурхливу реакцію - від категоричних "за" до однозначних "проти". За її словами, опитування громадської думки, проведене Центром "Ла Страда-Україна" 3-7 вересня 2009 року, показало, що із 153 опитаних 100 респондентів згідні з введенням комендантської години для дітей і 52 - проти.
Кожен, хто позитивно відповів на питання, аргументує свою відповідь розповсюдженням алкоголю, наркотиків, сигарет серед підлітків і високим рівнем злочинності на вулицях - як по відношенню до дітей, так і злочинами, зробленими самими дітьми, відзначила К. Левченко.
Приблизно кожен п'ятий з опитаних вважає, що комендантську годину потрібно вводити для дітей не до 18, а до 14-16 років, коли вони починають адаптуватися до дорослого життя, і це необхідно для їх розвитку та соціалізації.
Начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Тетяна Бухтіарова звернула увагу присутніх на те, що "за кордоном діти без супроводу дорослих у вечірній час по вулицях не ходять. А у нас чомусь вважається це обмеженням свободи пересування або порушенням прав дитини". Вона повідомила досить невтішну статистику. Тільки протягом цього року більше 3 тисяч дітей втікали з інтернатів і шкіл і виявлялися безпритульними на вулиці.
Аналіз ситуації в регіонах України, за словами представника МВС, свідчить, що 7343 дитини стали жертвами злочинів або самі були їх ініціаторами. "Як правило, всі види злочинів здійснюються саме у вечірній час", - констатувала вона, додавши, що зараз облдержадміністрації, які турбуються про дітей і правопорядок, з власної ініціативи вже ввели обмеження перебування дітей на вулиці в пізній час, зокрема у Вінниці. За її словами, повинна бути проведена велика роз'яснювальна робота в суспільстві, з батьками та дітьми в школах, "проте цей закон необхідно прийняти".
Учасники круглого столу відзначали, що громадяни пропонують переглянути схему поводження з порушниками комендантської години: везти дітей не до дільниці, а розвозити по домівках. Штрафувати необхідно тільки порушників громадського порядку. Основний аргумент на користь введення комендантської години полягає в тому, що це допоможе вирішити проблему збільшення дитячої злочинності.
Міжнародний експерт Моніка Платек застерігає ініціаторів змін та вітчизняних законодавців від непродуманих кроків: "Що з того, що в Болгарії введено покарання для батьків у 500 євро? Але ж більшість з них належать до неблагополучних і мають низький дохід. Необхідно розробити чіткі механізми реалізації будь-яких законів, а особливо тих, які стосуються прав дітей".
Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу про ставлення до таких нововведень виконавчої гілки влади, заступник директора Держдепартаменту з усиновлення та захисту прав дитини Оксана Филипишин повідомила, що Міністерство у справах сім'ї,молоді та спорту підготувало відповідний законопроект, який відправлений на узгодження в міністерства і відомства. "Більшість із них внесли свої пропозиції та зауваження, однак категорично проти виступили лише Мін'юст та Міносвіти, представників яких нині чомусь на круглому столі немає", - сказала вона.
За її словами, кожна точка зору має право на існування. Але її необхідно обговорювати. Повне неприйняття - це не позиція. "Ми будемо наполягати на розширених робочих зустрічах. Є Сімейний кодекс, де записані права і обов'язки батьків, і забувати про відповідальність дорослих за життя і здоров'я дітей не потрібно. Йдеться не про пряму норму заборони перебувати дітям на вулиці після 22 години, а про посилення обов’язку батьків не допускати їх перебування на вулиці без супроводу дорослих", - підкреслила Оксана Филипишин.
Прихильником введення більш жорстких норм щодо появи дітей на вулицях у пізній час є і Ольга Швед, яка поділилася своїми спостереженнями за дотриманням прав неповнолітніх у більш ніж 60 країнах світу. Зокрема, вона послалася на досвід таких країн, як Вірменія, Білорусь, Таїланд і ряд інших, відзначивши також, що діти не виходять на вулицю після 22 години в США, Німеччині та Росії.
Наталія Андрусенко |
